Paradox
©
Fisana

Перейти к содержимому


Фотография

Гетман Сагайдачный


  • Авторизуйтесь для ответа в теме
Сообщений в теме: 123

#111 AppS

AppS

    Брат Сардельерам

  • Шляхта
  • 2 277 сообщений
  • Откуда:Україна
  • Награды:
  • Создатель:Ogniem i Mieczem:TW, Гетьманат:TW
Регистрация: 13.окт.07
Слава: 324

Отправлено 21 сентября 2010 - 21:13

Konashevych,

Я так розумію, що в електронному варіанті даної книги немає.

можуть викласти пізніше(тиждень-два) там же.
  • 0
Посеред сцени стоїть крісло, позбавлене художнього смаку.

#112 Konashevych

Konashevych

    Джура

  • CиЧевик
  • 79 сообщений
  • Откуда:Тернопіль
Регистрация: 21.мар.08
Слава: 6

Отправлено 22 сентября 2010 - 12:26

Доволі хороше дослідження щодо мотивів і цілей морських походів запорожців доби Сагайдачного ( думаю Monfore буде цікаво почитати )

]]>http://history.org.u...f<br /> <br /> ]]>Сас П.М. "Воєнний промисел запорізьких козаків (перша половина XVII ст.)"
  • 0

#113 AppS

AppS

    Брат Сардельерам

  • Шляхта
  • 2 277 сообщений
  • Откуда:Україна
  • Награды:
  • Создатель:Ogniem i Mieczem:TW, Гетьманат:TW
Регистрация: 13.окт.07
Слава: 324

Отправлено 24 сентября 2010 - 01:30

ітого:
статті Саса:
Изображение Нажмите, чтобы прочитать
============================

Хотинська війна
Изображение Нажмите, чтобы прочитать
]]>http://www.onlinedisk.ru/file/197146/]]>

Сообщение отредактировал AppS: 24 сентября 2010 - 01:30

  • 0
Посеред сцени стоїть крісло, позбавлене художнього смаку.

#114 Konashevych

Konashevych

    Джура

  • CиЧевик
  • 79 сообщений
  • Откуда:Тернопіль
Регистрация: 21.мар.08
Слава: 6

Отправлено 24 сентября 2010 - 09:50

Цитата(AppS @ Sep 24 2010, 00:30) [post="471283"]style_images/minus.gif Изображение Нажмите, чтобы прочитать
============================

Хотинська війна
Изображение Нажмите, чтобы прочитать
]]>]]>http://www.onlinedisk.ru/file/197146/]]>]]>[/quote]

AppS здається посилання на книгу по Хотинській війні уже не працює. Ось знайшов ще "живе" посилання:

Хотинська війна

]]>http://upload.com.ua/get/900936067/]]>

Сообщение отредактировал Konashevych: 24 сентября 2010 - 09:50

  • 0

#115 Konashevych

Konashevych

    Джура

  • CиЧевик
  • 79 сообщений
  • Откуда:Тернопіль
Регистрация: 21.мар.08
Слава: 6

Отправлено 25 сентября 2010 - 21:52

З приводу військової і матеріальної шкоди, якої завдавали морські походи запорожців Османській імперії, знайшов цікаві числа для порівняння. В статті Саса М.П. "Воєнний промисел запорізьких козаків (перша половина XVII ст.)" ( дивись вище ) є така інформація: "...під час нападу запорожців 1614 р. на Синоп було, серед іншого, знищено султанський арсенал разом з усіма галіонами і галерами. Свої збитки турки оцінили в 40 мільйонів." 40 мільйонів золотих чи акче ( золотий тоді мав більшу цінність, ніж акче, але для порівняння візьмем акче ).Ось тут ]]>http://tochka.gerodo...ry/glava3_3.htm]]> я наткнувся на число доходу казни Османської імперії в 1596/1597 р. ( 18 років до того, можна вважати, що дохід сильно за цей час не виріс ). Він становив 3 тис. юків ( 1 юк = 100 тис. акче = 0,1 млн. акче ), тобто 300 млн. акче.Порівнюючи числа, можна зробити висновок, що збитки завдані Османській імперії діями запорожців тільки в одному поході були дуже навіть значними. А на початку XVII ст. такі походи козаків були мало не щорічними ( ну зрозуміло, що збитки не завжди були такі ж, але всерівно великі ). Чи довго би змогла витримувати такі рейди імперія, яка крім того мала безліч інших внутрішніх проблем?P.S. Числа звичайно не 100% достовірні, але інших я ще не знайшов.

Сообщение отредактировал Konashevych: 25 сентября 2010 - 22:38

  • 0

#116 Konashevych

Konashevych

    Джура

  • CиЧевик
  • 79 сообщений
  • Откуда:Тернопіль
Регистрация: 21.мар.08
Слава: 6

Отправлено 03 октября 2010 - 12:03

Погляд українських істориків на битву під Хотином з розглядом застосованої в ній тактики бою козаків під проводом Сагайдачного.

А тоді, отримавши гетьманську булаву, Сагайдачний усю свою енергію спрямував на вирішення невідкладних бойових завдань. Потрібно було будь-що з'єднатися з польським військом. Однак зробити це виявилося не так просто. Осман II твердо вирішив перехопити стратегічну ініціативу у війні, тому хотів розгромити козаків ще до того, як вони підійдуть до польського табору під Хотин. За його наказом відбірні турецько-татарські сили цілодобово з лютим завзяттям насідали на козацьке військо. Через це перехід запорожців з-під Могилева в район Хотина видався надзвичайно важким і виснажливим. Він зайняв більше тижня. Не вистачало паші для коней. Сутужно ставало з харчами — це давалися взнаки прорахунки у підготовці війська до походу, яких припустився попередній гетьман. А ворог ні на хвилину не давав спокою Розповідаючи про виявлену тоді козаками відчайдушну хоробрість, а також описуючи запеклий характер боїв, які вони вели по дорозі до Хотина, Ян Собєський змалював такий епізод: "Сорок запорожців, які відбилися від свого війська й переховувалися в печерах між скелями, звернули на себе всю увагу й зусилля ворога. Були привезені гармати, щоб розгромити цих воїнів, позбавлених всякої допомоги; але бачачи всі свої зусилля даремними, оскільки природа місцевості захищала обложених, Осман, коли минули два дні, замислив заморити їх голодом. Оточені з усіх сторін козаки, незважаючи на це, відважно билися а ворогом (оскільки відчай нерідко буває спонуканням до благородної смерті) і встигли пробитися через вражені й тремтячі турецькі війська; але виснажені голодом і трудами, вкриті пороховим пилом, вони поклали життя разом зі зброєю. Осман ганебно піддав їх мукам і, забувши про султанську гідність, пускав у них стріли власноручно, наказавши прив'язати козаків до дерев. Нещасні залишили пам'ять своєї безсмертної слави на тому місці, де обірвалося їх життя". Подібні перемоги турецького війська насправді мало що означали. Уникаючи оточення і затяжних позиційних боїв, козаки "щасливо і зі славою боролися з турками", зуміли відірватися від переслідування і підійти до Хотина. За милю від фортеці вони розбили табір. А з настанням темряви Сагайдачний передислокував військо, наблизив його до Дністра, поряд з польським табором. Об'єднання козаків з польським військом хоча розлютило, але мало збентежило пихатого Османа II. В нього ні на хвилину не виникало сумнівів у блискавичному і повному розгромі козацько-польських сил. Від почуття самовпевненості турецькому правителю просто розпирало груди, особливо коли він окидав поглядом свої незліченні полчища, які чисельно значно переважали армію супротивника (за деякими даними, турків і татар налічувалося понад 250 тисяч, запорожців — у шість разів менше; майже стільки ж — у польському коронному війську). Перед початком битви султан бундючно заявив, що не стане сам нічого їсти, поки своїх ворогів "не відправить в пекло до вечері". Щоб внести сум'яття в стан противника, Осман II наказав пригнати на поле майбутньої битви африканських слонів. Зовні турецький табір мав грандіозний вигляд. То тут, то там виднілися розкішно оздоблені шатри воєначальників і намісників провінцій, які увінчували позолочені кулі, скрізь тріпотіли різнокольорові прапори та орлині крила. На вкопаних у землю високих жердинах сліпили очі позолочені кулі, розвіювалися під поривами вітру кінські гриви. Та найбільше вражала султанська ставка, розташована на одному з пагорбів. Вона нагадувала "скоріше ряд палаців, побудованих кількома монархами за мирного і квітучого часу, ніж воєнне житло одного султана. Всюди сяяли золоті або позолочені кулі, шовкові шнурки, а стіни були обтягнуті золотом на кшталт парчової ризи". У нестримному бажанні якомога скоріше увінчати себе лаврами переможця, Осман II навіть не дав війську перепочити (турки підступили до Хотина на початку вересня). Він наказав атакувати противника, не згортаючи робіт по влаштуванню табору. Перший удар турки спрямували проти запорожців. Козацька піхота й кавалерія не тільки успішно відбили ворожий наступ, а й самі кинулися в контратаку, на завершальному етапі якої козаків підтримали окремі загони коронного війська. Запеклі бойові дії припинилися тільки з настанням темряви. Туркам було завдано помітних втрат. Так закінчився перший день битви під Хотином. Вирішальну роль у перемозі польсько-козацьких сил у Хотинській війні 1621 року відіграли українські козаки. їх воєнна тактика, прекрасна бойова виучка, стійкість у бою і відчайдушна хоробрість стали для війська султанської Туреччини непоборною перешкодою. Під стінами Хотинської фортеці всіма гранями засяяв талант Сагайдачного як полководця. Козацький гетьман продемонстрував усьому світові блискуче тактичне мислення, бездоганне вміння керувати багатотисячними масами піхоти і кавалерії, нетрадиційні методи організації оборонних та наступальних операцій в умовах боротьби з чисельно переважаючим противником. Одним із прикладів полководського хисту Сагайдачного, є перегрупування козацького війська під час бою з метою переходу від оборони до контратаки 3 вересня. Щоб уникнути зайвих втрат від інтенсивного гарматного і рушничного вогню турків, які наступали, гетьман сконцентрував сили на правому і лівому флангах, практично оголивши позицію по центру. Внаслідок багаторазового збільшення чисельності військ на флангах відповідно посилювалася і сила удару на основних напрямках контратаки. При цьому зросла щільність і ефективність рушничного вогню — головного "козиря" козацької піхоти. Таке розташування дало їм відчутні переваги. Опинившись у вогняному "мішку" між двома угрупуваннями козацького війська, ворог почав поспішно відступати. Контратакуючим ударом запорожці все далі гнали його від своїх позицій. Там, де щойно точився бій, залишилася маса вбитих турецьких солдатів, лежали покинуті гармати. Втрати у живій силі набували для султанського війська загрозливих розмірів. Як можна судити з реляції К. Ходкевича до Сигізмунда III, у якій йшлося про наслідки боїв за 3 вересня, Осман II не дорахувався двадцяти тисяч своїх воїнів. Щоправда, Й. Єрлич наводив скромнішу, вдвічі меншу цифру втрат ворога. Для оборони від артилерійського вогню й ручної вогнепальної зброї в козацькому таборі відбувалося не тільки перегрупування військ під час бою, але й використовувалися різного роду земляні укріплення — вали, рови, окопи і навіть незвичні для тогочасної воєнної інженерії споруди "бліндажного" типу. Козацькі "бліндажі" досить надійно захищали від ворожих ядер. Це підтвердили, зокрема, події 4 вересня, коли вся сила артилерійського вогню турків була спрямована на козацький табір. Безпрецедентний за своїми масштабами гарматний обстріл тривав цілих п'ять годин. Навіть загартований у багатьох битвах Ходкевич зізнався, що ніколи в житті не чув такого гучного гарматного грому. Але артилерійський обстріл приніс туркам мізерний результат. З початком обстрілу козаки покинули позиції, куди падали ядра, і зайняли місця в так званих "печерах". У результаті їхні втрати були мінімальними — загинув один курінний отаман Васюк Зоря. Подальші події того дня далі розвивалися так. Польський загін під командуванням Русиновського в складі кількох хоругов і важкоозброєної кавалерії завдав відволікаючого удару по турках, а козаки, разом з кількома польськими загонами, звелися в атаку і під вечір вдерлися до табору Османа II. Цим частково було вволено примху султана, який того дня сказав такі слова: "Не буду ні їсти, ні пити, доки того Сагайдачного не приведете". Щоправда, козацький гетьман з'явився у турецькому стані не під султанською вартою, а в супроводі відчайдушних запорожців. Сагайдачний без зволікання послав гінця до Ходкевича з вимогою якнайшвидше прислати підкріплення. Однак головнокомандуючий польським військом не скористався надзвичайно сприятливою ситуацією, яка давала шанс рішуче переламати хід всієї війни на користь об'єднаних козацько-польських сил. Гетьман так і не дочекався на допомогу. Але незважаючи на таку обставину, операція відіграла велику роль у поразці турецького війська. Причому не тільки тому, що противник зазнав важких втрат (очевидець подій Матвій Титловський називав цифру п'ятнадцять тисяч убитих турецьких солдат, з них понад три тисячі яничарів). Своїм несподіваним проривом у табір, який турки вважали неприступною твердинею, козаки підірвали бойовий дух ворожої армії і похитнули її волю до перемоги. "Після несподіваного вторгнення запорожців у табір Османа, — писав Ян Собєський, — турками оволоділа паніка: люди всіх звань і станів були в неописанній тривозі; сам Осман, який ще недавно гадав, що немає нікого в світі могутнішого за нього, тепер на власні очі побачив усю хисткість свого становища і колишня пихатість змінилася жіночими скаргами, коли він переконався в необґрунтованості своїх надій". Поряд з атаками Сагайдачний організовує ефективну систему оборонного вогню, максимально використовуючи бойові можливості запорозької піхоти й спираючись на перевірені досвідом способи застосування козаками вогнепальної зброї. Під Хотином чи не вперше у таких масштабах успішно витримав перевірку такий тактичний прийом, як залповий вогонь з мушкетів по ворогу з максимально близької відстані. Про це свідчать воєнні події 8 вересня, коли величезне турецько-татарське угрупування (становим хребтом якого були яничари) на світанку розпочало атаку на козацький табір. Запорожці залягли у шанцях і, не відкриваючи стрільби чекали підходу ворога. А коли турки почали масово долати оборонний рів, козаки по команді одночасно підвелися по всій лінії оборони і впритул відкрили по атакуючих вогонь з мушкетів. Підсумок того дня був зовсім невтішним для султана. Лише в рову перед козацьким табором полягло понад три тисячі його воїнів. Втрати козаків були незначними ("з наших немнози були убиенни" — написав козацький літописець Самійло Величко). Сагайдачний, який надзвичайно великого значення надавав фактору раптовості, приділяв пильну увагу організації нічних атак. До планів гетьмана входив навальний удар усіма наявними козацько-польськими силами по розташованому на ніч турецькому табору. Проте спротив цим задумам чинив честолюбивий Ходкевич, який не бажав ділити з кимось славу переможця. До того ж, консервативно мислячий головнокомандуючий коронним військом не сприймав подібну тактику ведення бою. Вихований на традиційних шляхетських цінностях з притаманним їм кодексом лицарської честі, він визнавав лише "благородні" бойові дії. Тому Ходкевич упереджено ставився до прихованих нічних вилазок, які, на його думку, суперечили лицарській звитязі справжнього шляхтича, котрий здобуває славу у відкритому бою. Проте литовський гетьман, поставлений на чолі коронного війська, відчував єством, як у потилицю йому дихає все ще могутня воєнна машина турецької армії. Це змусило Ходкевича вгамувати амбіції і визнати необхідність проведення нічного бою. Польське командування спільно з Сагайдачним розробило детальний план нічної операції, в якому втілилися основні тактичні задумки козацького гетьмана. Він передбачив одночасний наступ козацьких і польських сил на турецький табір з двох напрямків. Основний удар мав завдавати двадцятитисячний кулак запорожців у взаємодії з кількома загонами польської армії. У прорваний у ворожій обороні прохід поблизу Дністра мали хлинути всі наявні хоругви з підрозділу Ходкевича. Другий — фактично допоміжний напрямок головного удару з боку лісу (неподалік від козацького табору) покладався на піхотні загони польської армії (угорські та німецькі). За планом операції поблизу лісу мали розміститися резервні сили, одним із завдань яких було відбиття можливої атаки татарської кінноти. Окремі загони, які залучалися до нічної операції, отримали наказ здійснити обхідний маневр у тил ворога — "здалеку лісами зайшовши" і звідти брати приступом турецький табір. Про запланований тієї ночі удар по ворогу з тилу, фронту і одному з флангів писав у своєму щоденнику учасник Хотинської війни М. Титловський. Перед світанком у козацькому та польському війську почався рух. Зберігаючи цілковиту тишу, полки покидали межі табору. Несподівано розшумілася злива. Атаку, яка по-справжньому так і не розпочалася, довелося відкласти, бо під сильним дощем ставало практично неможливим застосування рушниць і мушкетів не тільки з ґнотовими, а й іскровими замками (колісцевими та ударно-кремінними). Щоправда, в конструкції деяких колісцевих замків передбачалася кришка, якою на випадок негоди закривали поличку із затравочним порохом. Однак у темряві та ще й під рясним дощем застосовувати зброю було надзвичайно складно. Незважаючи на те, що генеральний наступ об'єднаних козацько-польських сил на розташування турецького війська тієї ночі здійснити не вдалося, Сагайдачний неодноразово посилав козаків на нічні вилазки. Ефект від таких бойових операцій був великим — ворог зазнавав відчутних втрат у живій силі, в турецькому стані серед ночі виникала паніка. Все це деморалізувало військо противника, породжувало в ньому масове дезертирство. Султан робив гарячкові перестановки серед воєначальників, деяких навіть стратив, але це не міняло справи. Скажімо, вночі 17 вересня загін із кількох сот козаків пробрався у ворожий стан і знищив там понад тисячу турецьких солдатів. Самі ж запорожці без втрат повернулися до свого табору. Тієї ж ночі козаки влаштували ще один напад на турків, на стратегічно важливий об'єкт — міст через Дністер. Ця вилазка коштувала життя багатьом ворожим вартовим, зокрема сотні яничар. Наступної ночі група сміливців з козацького табору знову з'явилася у ворожому стані, знищивши понад шість сотень солдатів противника і захопивши велику кількість коней, верблюдів, волів, коштовностей, два яничарські знамена та інші трофеї. Якось під час нічної вилазки козаки замалим не взяли в полон великого візира Хусейна-пашу. З іменитого турецького сановника зірвали розкішний одяг, чалму і пояс, однак йому чудом вдалося вислизнути. Війна поступово почала набувати затяжного позиційного характеру. Проте 28 вересня Осман II наважився розпочати новий загальний наступ. Запеклий бій тривав з восьмої години ранку аж до смеркання. Десятки турецьких гармат безупинно трощили ядрами великого калібру лінію оборони козацького і польського війська. Основні сили турків цього разу були кинуті на найслабкішу ділянку, яку займав загін Русиновського. Цей самовпевнений польський воєначальник навіть не потурбувався належним чином укріпити свою позицію, звів тільки низький вал. Набагато ретельніше підготувалися до штурму турки. Яничари, зокрема, взяли з собою щити, які до того не використовували. Діючи спільно з кавалеристами, які спішилися з коней, пробралися через ліс і майже з усіх боків Почали загрожувати загону Русиновського. Ціною неймовірних зусиль і завдяки підкріпленню вкрай складне становище на цій ділянці вдалося виправити. Тим часом добірні сили турецької армії штурмували козацький табір з фронту, а татарська кіннота робила спроби оточити козаків з флангів. Однак прорвати оборону козацького війська виявилося не просто. Виснаживши противника, козаки за наказом Сагайдачного піднялися в контратаку. Турки почали тікати по всьому фронту. Після цієї перемоги польське командування згодилося на переговори з турками про почесний для Польщі мир. Завдячуючи участі запорожців у Хотинській війні 1621 року, яких вів до перемоги талановитий полководець Петро Сагайдачний, Україна і Польща були врятовані від турецького ярма. Під Хотином розвіялася ілюзія султанського двору про непереможність своєї армії, стали проблематичними нові територіальні прирощення імперії за рахунок поневолення європейських країн. Бойова співдружність козацького і польського війська у Хотинській війні набула великого міжнародного резонансу, адже фактично було зупинено воєнну експансію Туреччини в Європу, завдано перший справді відчутний удар по Османській імперії, — провіщено майбутній занепад цього середньовічного колоса.


Сообщение отредактировал Konashevych: 03 октября 2010 - 12:08

  • 0

#117 AppS

AppS

    Брат Сардельерам

  • Шляхта
  • 2 277 сообщений
  • Откуда:Україна
  • Награды:
  • Создатель:Ogniem i Mieczem:TW, Гетьманат:TW
Регистрация: 13.окт.07
Слава: 324

Отправлено 16 октября 2010 - 20:00

http://totalwars.ru/...p...st&p=470143

книга стоит 140-160грн, купил на Петровке(Киев) ряд 58 место 3.всем, кто интересуется козаччиной рекомендую.
  • 0
Посеред сцени стоїть крісло, позбавлене художнього смаку.

#118 Konashevych

Konashevych

    Джура

  • CиЧевик
  • 79 сообщений
  • Откуда:Тернопіль
Регистрация: 21.мар.08
Слава: 6

Отправлено 17 октября 2010 - 09:46

книга стоит 140-160грн, купил на Петровке(Киев) ряд 58 место 3.всем, кто интересуется козаччиной рекомендую.

На жаль не всі в Києві живуть. Якби ви її пересканували, оформили пдфкою і виложили її тут - ціни б вам не було
  • 0

#119 AppS

AppS

    Брат Сардельерам

  • Шляхта
  • 2 277 сообщений
  • Откуда:Україна
  • Награды:
  • Создатель:Ogniem i Mieczem:TW, Гетьманат:TW
Регистрация: 13.окт.07
Слава: 324

Отправлено 17 октября 2010 - 16:13

Konashevych,

На жаль не всі в Києві живуть. Якби ви її пересканували, оформили пдфкою і виложили її тут - ціни б вам не було

для себе я наклав табу на сканування і публічне розповсюдження сканів щойновиданих українських книг по історії. Десь через рік, коли основний тираж розійде - можливо, а зараз робити чорну послугу автору не хочу.

Книгу замовити не є проблемою. Наприклад тут ]]>http://www.magazinch...guides/UK/25085]]> або тут ]]>http://historybooks....bnuy.php?id=611]]>

Сообщение отредактировал AppS: 17 октября 2010 - 16:17

  • 0
Посеред сцени стоїть крісло, позбавлене художнього смаку.

#120 AppS

AppS

    Брат Сардельерам

  • Шляхта
  • 2 277 сообщений
  • Откуда:Україна
  • Награды:
  • Создатель:Ogniem i Mieczem:TW, Гетьманат:TW
Регистрация: 13.окт.07
Слава: 324

Отправлено 17 декабря 2010 - 01:53

для тих хто хоче купити вищезгадану книгу
мейл видавця(м.Біла Церква) janina-book@ukr.net

Цитую мелітополця, який її замовляв:

Книга обійшлась в 135 грн. 28 коп. а саме:
Вартість книги (у видавця) = 110 грн.
Послуги пошти (комісія за грошовий переказ) = 5 грн. 28 коп.
послуги Автолюксу = 20 грн.

Сообщение отредактировал AppS: 17 декабря 2010 - 01:54

  • 0
Посеред сцени стоїть крісло, позбавлене художнього смаку.




Количество пользователей, читающих эту тему: 0

0 пользователей, 0 гостей, 0 анонимных

Total War: WARHAMMER

Мы ждали, мы верили. И наша вера была вознаграждена! Анонс Total War: WARHAMMER состоялся! Скептики были посрамлены, а вахоманы возликовали! Но разработчики на форумах успели уже рассказать немало подробностей. Во первых стало известно? что это будет не одна игра, а трилогия сдобренная целым сомном аддонов и дополнительного платного и бесплатного контента. Во-вторых фракций будет только четыре (Империя Сигмара, Зеленокожие, Гномы и Графы-Вампиры) но обещают сделать их максимально проработанными, богатыми на юниты и реально отличающимися друг от друга по геймплею. В третьих - главы фракций теперь не просто генералы которых не жалко потерять в бою. Теперь это Легендарные Лорды (Карл Франц, Гримгор, Торгрим и Маннфрэд фон Карштайн), герои со уникальным оружием, верховым животным, шмотками и набором квестов. Еще обещают такие новинки как летающие юниты, магию, танки, пушки и мущкеты... в общем вкуснятинка! В общем ждем больше информации и надеемся, что игра станет прорывом в серии.

Ну а апологетам историчности спешим успокоить - над Вархаммер трудится отдельная команда. Исторические игры Тотал Вар производство фэнтэзийной игры не тормозит.

Подробней о Total War: WARHAMMER

Total War: Attila

Анонс Total War: Attila с одной стороны немало удивил нас, а с другой еще раз доказал, что СА идет проторенной дорожкой. Ведь Аттила по сути это сиквэл аддона "Вторжение варваров" для Рима 1. Правда на этот раз они не стали скромничать и назвали его "новой игрой". Ок, мы не будем спорить. Отдельная игра про нашествие варварских племен на цивилизации античного мира - это прекрасно. Нужно отметиьт что разработчики действительно поработали на славу. По мнению большинства игроков, Аттила действительно оказался достойным продуктом, позволившим окунутся в мрачные эпохи.

Подробней о Total War: Attila Часть 1 и Часть 2

Total War: Rome 2

Анонс Rome II Total War состоялся 2 июля и это вызвало настоящую бурю восторга нашего сообщества! Настолько люди истосковались по рукопашному бою и легионерам, что анонс сиквела восприняли как настоящее чудо и "сбычу мечт". Снова вести в бой скованные железной дисциплиной легионы, непоколебимых греческих гоплитов и македонских сариссофоров, топтать врагов слонами и забрасывать отрубленными головами - это ли не счастье! Но ведь новые игры Total War это еще и морские баталии. И тут уж будет море фана, ведь разработчики обещают активное взаимодействие между сухопутными и военно-морскими силами. Обоюдный обстрел между береговыми укреплениями и боевыми кораблями на рейде даст новую степень свободы "стратегосам" античного мира.

Подробней о Total War: Rome II